Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Борхаленко Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Борхаленко Ю. А. Случай аортальной недостаточности при четырехстворчатом аортальном клапане [Електронний ресурс] / Ю. А. Борхаленко, Н. В. Понич, И. В. Шлянка, О. А. Епанчинцева, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2013. - № 3. - С. 55-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2013_3_9 | ||
| 2. | 
Войтюк В. Д. Обоснование применения и параметров роторно-пульсационных аппаратов для приготовления жидких удобрений [Електронний ресурс] / В. Д. Войтюк, Ю. А. Борхаленко // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. - 2014. - Вип. 148. - С. 244-249. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhdtusg_2014_148_40 Приведено обоснование применения разработанного роторно-пульсационного аппарата для приготовления жидких удобрений, определены его оптимальные параметры. | ||
| 3. | 
Драганов Б. Х. Основи приготування ефективних добрив і агрохімікатів методом дискретно-імпульсного вводу енергії [Електронний ресурс] / Б. Х. Драганов, Ю. А. Борхаленко // Енергетика і автоматика. - 2014. - № 3. - С. 40-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eia_2014_3_9 | ||
| 4. | 
Єпанчінцева О. А. Якість життя пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця: місце ранолазину [Електронний ресурс] / О. А. Єпанчінцева, О. П. Надорак, Ю. А. Борхаленко, О. Й. Жарінов // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 79-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2015_3_12 Изменения ассоциированного с состоянием здоровья качества жизни (КЖ) являются важным критерием оценки тяжести и эффективности лечения пациентов со стабильными формами ишемической болезни сердца (ИБС). Для оценки КЖ в современных клинических исследованиях используют общие и специфические опросники. Частота приступов стенокардии является ключевым, независимым от сопутствующих болезней и синдромов, фактором ухудшения КЖ у пациентов со стабильной ИБС. Стенокардия напряжения обусловливает снижение уровня физической активности и способности выполнять повседневные нагрузки, что в свою очередь приводит к изменению образа жизни и ухудшению субъективного восприятия КЖ. Применение большинства современных антиангинальных средств может ассоциироваться с "гемодинамическими" побочными эффектами. Учитывая это, препараты с метаболическим механизмом антиишемического действия, такие как ранолазин, имеют очевидную перспективу. Применение ранолазина обеспечивает дополнительные возможности улучшения КЖ у пациентов со стабильной ИБС, что может иметь особое значение для лечения больных старших возрастных групп. | ||
| 5. |
Єпанчінцева О. А. Оцінювання якості життя в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця [Електронний ресурс] / О. А. Єпанчінцева, Ю. А. Борхаленко, О. Й. Жарінов, Б. М. Тодуров // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 61-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_2_9 Ассоциированное с состоянием здоровья качество жизни (КЖ) является одним из критериев оценки тяжести болезни у пациентов со стабильной ишемической болезнью (ИБС) сердца и эффективности ее лечения, в том числе после плановых реваскуляризационных вмешательств. Основным инструментом оценки КЖ являются опросники. Общие опросники охватывают широкий спектр признаков, общих для многих болезней. В свою очередь, для более детального изучения изменений КЖ при отдельных нозологиях, используют болезнь-специфичные опросники. Определяющими факторами уровня КЖ у пациентов со стабильной ИБС являются возраст, пол, социально-демографические показатели, клинические симптомы (чаще всего приступы стенокардии и/или проявления сердечной недостаточности), сопутствующие болезни и состояния, а также побочные эффекты и последствия примененного лечения, в том числе реваскуляризационных вмешательств. В обзоре проведен анализ влияния на КЖ у пациентов со стабильной ИБС аортокоронарного шунтирования и коронарного стентирования по сравнению с оптимальной медикаментозной терапией в разные сроки наблюдения. Показатели КЖ после операции аортокоронарного шунтирования в долгосрочный период были лучше по сравнению с краткосрочным периодом наблюдения. | ||
| 6. |
Ободович О. М. Аерація і масообмін при культивуванні кормових дріжджів [Електронний ресурс] / О. М. Ободович, Г. К. Іваницький, В. В. Сидоренко, Ю. О. Борхаленко // Енергетика і автоматика. - 2016. - № 1. - С. 12-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eia_2016_1_4 | ||
| 7. |
Єпанчінцева О. А. Лікування рефрактерної стенокардії напруження у пацієнтів старечого віку і довгожителів [Електронний ресурс] / О. А. Єпанчінцева, О. П. Надорак, Ю. А. Борхаленко, С. І. Машковська, О. Й. Жарінов // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2016. - № 2. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2016_2_8 У клінічній практиці у хворих старших вікових груп нерідко спостерігається рефрактерність до лікування стабільної стенокардії, зокрема після реваскуляризації міокарда. Наведено клінічний приклад, який ілюструє проблеми й можливості лікування рефрактерної стенокардії в пацієнтів старечого віку і довгожителів. Основною підставою для звернення до лікаря у цьому випадку була стенокардія, яку не вдалося усунути навіть після повторних ендоваскулярних втручань і операції аортокоронарного шунтування. Крім того, незважаючи на антиаритмічну терапію, спостерігалися часті епізоди фібриляції передсердь. Призначення ранолазину додатково до фонового лікування забезпечило поліпшення різних компонентів якості життя, очевидно, за рахунок зменшення стенокардії та профілактики пароксизмів фібриляції передсердь. | ||
| 8. |
Борхаленко Ю. А. Клінічні характеристики та якість життя пацієнтів з ішемічною хворобою серця перед реваскуляризацією міокарда [Електронний ресурс] / Ю. А. Борхаленко, О. Й. Жарінов, Н. Б. Іванюк, К. О. Міхалєв, О. П. Надорак, О. А. Єпанчінцева, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2016. - № 4. - С. 29-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2016_4_6 Мета роботи - порівняти клінічні характеристики та показники якості життя (ЯЖ) у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) із систолічною дисфункцією лівого шлуночка (ЛШ) та без дисфункції, відібраних для реваскуляризації міокарда в умовах реальної клінічної практики. У зрізовому одноцентровому ретроспективному дослідженні проаналізували дані клініко-інструментального обстеження та оцінки ЯЖ за опитувальниками MLHFQ, SAQ та SF-36 у 242 хворих на ІХС, послідовно підготовлених до реваскуляризаційних втручань. Результати порівнювали у групах пацієнтів зі зниженою (n = 94) і збереженою (n = 148) фракцією викиду (ФВ) ЛШ. Група хворих на ІХС зі збереженою ФВ ЛШ характеризувалася більшою часткою жінок (23,4 проти 12,2 %), пацієнтів з хворобою периферійних судин (63,8 проти 27,0 %) і артеріальною гіпертензією 2 - 3-го ступеня (98,9 проти 21,9 %) порівняно з хворими із систолічною дисфункцією ЛШ. Водночас, за даними коронарографії, у групах пацієнтів із систолічною дисфункцією і без дисфункції не спостерігали різниці щодо кількості уражених вінцевих артерій. За низкою підшкал опитувальників SF-36 і SAQ у групі пацієнтів з ІХС і збереженою ФВ ЛШ відзначено принаймні не менш виражені зміни ЯЖ, ніж у хворих зі зниженою ФВ ЛШ. Висновки. Одержані результати надають змогу визначити клінічні характеристики та особливості змін ЯЖ у пацієнтів зі стенозувальним атеросклерозом вінцевих артерій і збереженою ФВ ЛШ. Потреба в поліпшенні ЯЖ відіграє ключову роль при визначенні доцільності коронарографії та подальшого реваскуляризаційного втручання у хворих на ІХС зі збереженою ФВ ЛШ. | ||
| 9. |
Борхаленко Ю. А. Клінічні особливості та вибір методу реваскуляризації в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка [Електронний ресурс] / Ю. А. Борхаленко, О. Й. Жарінов, К. О. Міхалєв, О. А. Єпанчінцева, А. В. Хохлов, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2017. - № 2. - С. 13-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2017_2_5 Мета роботи - встановити клінічні особливості, які впливають на вибір методу реваскуляризації в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ЛШ) за умов реальної клінічної практики. У "зрізовому" одноцентровому ретроспективному дослідженні проаналізували дані клініко-інструментального обстеження 115 пацієнтів з ІХС, підготовлених до аортокоронарного шунтування (АКШ) (n = 71) або стентування вінцевих артерій (n = 44). Порівнювані групи не мали значущих відмінностей за демографічними та антропометричними показниками, за більшістю лабораторних показників та прийомом фонової медикаментозної терапії. Втім у групі АКШ частіше реєстрували артеріальну гіпертензію, переважно 2-го та 3-го ступеня (95,8 проти 84 %), стабільну стенокардію напруження III та IV функціонального класу (51,3 проти 28,7 %). Крім того, у цій групі відзначено вираженіші ознаки діастолічної дисфункції ЛШ та більший кінцеводіастолічний об'єм ЛШ. За даними коронарографії, у групі АКШ частіше спостерігали гемодинамічно значуще ураження стовбура лівої вінцевої артерії - ЛВА (28,2 проти 4,6 %; p = 0,004), а також трисудинне ураження без гемодинамічно значущого ураження стовбура ЛВА (45 проти 31,8 %; p << 0,001). Водночас у групі стентування частіше спостерігали односудинне ураження. Значущих відмінностей за більшістю показників якості життя за опитувальниками MLHFQ та SF-36 у пацієнтів порівнюваних груп не виявили. Висновки: особливостями групи пацієнтів з ІХС і збереженою функцією ЛШ, відібраних для АКШ, є вираженіші вияви стенокардії (III та IV функціонального класу за класифікацією Канадського товариства кардіологів) та серцевої недостатності частіша наявність ураження стовбура ЛВА та багатосудинного ураження. Група хворих, відібраних для стенування вінцевих артерій, принаймні не поступається групі АКШ за показникамі якості життя. У пацієнтів з окремими анатомічними варіантами ураження вінцевого русла потенційний вплив в наявність життя має ключове значення для вибору методу реваскуляризації. | ||
| 10. | 
Борхаленко Ю. А. Зміни якості життя пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка після аортокоронарного шунтування або стентування під час 6місячного спостереження [Електронний ресурс] / Ю. А. Борхаленко, О. Й. Жарінов, К. О. Міхалєв, О. А. Єпанчінцева, Б. М. Тодуров // Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 66-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_3_9 Мета роботи - порівняти зміни показників асоційованої зі станом здоров'я якості життя (ЯЖ) пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ЛШ) через 6 міс після реваскуляризаційних втручань; визначити чинники, від яких можуть залежати зміни ЯЖ. Проаналізовано дані, одержані під час клініко-інструментального і лабораторного обстеження 115 пацієнтів (91 (79,1 %) чоловік та 24 (20,9 %) жінки віком від 32 до 92 років (середній вік - (63 +- 10) років)) зі стабільною ІХС і збереженою систолічною функцією ЛШ (фракція викиду ЛШ <$Esymbol У~45~%>), послідовно відібраних для аортокоронарного шунтування (АКШ) (n = 71) або стентування (n = 44) коронарних артерій. ЯЖ оцінювали за допомогою опитувальників SF-36, MLHFQ, SAQ до і через 6 міс після реваскуляризаційних втручань. Проаналізовано зміни дистанції 6-хвилинної ходьби, допплерехокардіографічних показників діастолічної функції серця та рівня мозкового натрійуретичного пептиду (МНУП). Через 6 міс спостереження показники ЯЖ за MLHFQ, SF-36 і SAQ значуще поліпшилися у порівнянні з вихідними даними (p << 0,001). В обох групах спостерігали зменшення функціонального класу стенокардії за Канадською класифікацією (p << 0,001). Значущих відмінностей за виявами стабільної стенокардії напруження між групами через 6 міс не було (p = 0,237). Поліпшення ЯЖ асоціювалося зі зменшенням рівня МНУП зі 108,8 (50,1 - 185,4) до 32,3 (12,6 - 57,8) пг/мл у групі перкутанних коронарних втручань (p = 0,002) та з 115,4 (62,0 - 150,6) до 52,4 (20,4 - 95,9) пг/мл у групі АКШ (p << 0,001). Дистанція 6-хвилинної ходьби у групі перкутанних коронарних втручань збільшилася з 223 (148 - 328) до 550 (400 - 600) м; у групі АКШ - з 260 (195 - 300) до 550 (415 - 600) м. Висновки: у пацієнтів зі стабільною ІХС і збереженою систолічною функцією ЛШ після хірургічної або ендоваскулярної реваскуляризації міокарда спостерігали значуще поліпшення показників асоційованої зі станом здоров'я ЯЖ за MLHFQ, SF-36 і SAQ у порівнянні з вихідними даними. Сприятливу динаміку ЯЖ можна пояснити зменшенням симптомів стенокардії напруження, деяким поліпшенням допплерехокардіографічних показників діастолічної функції ЛШ та функціонального стану пацієнтів, зниженням рівня МНУП. | ||
| 11. |
Борхаленко Ю. А. Зміни якості життя та критерії ефективності аортокоронарного шунтування в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка [Електронний ресурс] / Ю. А. Борхаленко, О. Й. Жарінов, К. О. Міхалєв, О. А. Єпанчінцева, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - № 2. - С. 14-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2018_2_4 Мета роботи - оцінити динаміку показників якості життя (ЯЖ) та визначити об'єктивні критерії ефективності операції аортокоронарного шунтування (АКШ) у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ЛШ) при спостереженні протягом 1 року. В одноцентровому проспективному дослідженні проаналізували дані, одержані при клініко-інструментальному і лабораторному обстеженні 71 пацієнта зі стабільною ІХС і збереженою систолічною функцією ЛШ (фракція викиду ЛШ <$E symbol У~45> %), послідовно відібраних для ізольованого АКШ. Проаналізовано толерантність до фізичного навантаження, визначену за допомогою тесту із 6-хвилинною ходьбою, допплерехокардіографічні показники діастолічної функції серця та рівні мозкового натрійуретичного пептиду. Оцінку ЯЖ проведено за допомогою опитувальників MLHFQ, SAQ та SF-36 через 6 і 12 місяців після АКШ. У перші 6 місяців після АКШ спостерігали значуще покращення показників ЯЖ за всіма шкалами. При подальшому спостереженні (у період із 6 до 12 місяців) зберігалося поліпшення ЯЖ лише за опитувальником MLHFQ (p = 0,034) та окремими підшкалами опитувальника SF-36. Вказані зміни насамперед визначалися покращенням функціонального класу стенокардії в більшості обстежених (p << 0,001). Важливу роль також могла відігравати корекція діастолічної дисфункції міокарда і серцевої недостатності, що відображалося значущим зниженням вмісту мозкового натрійуретичного пептиду з 115,4 (квартилі 62,0 - 150,6) до 52,4 (20,4 - 95,9) пг/мл (p << 0,001), збільшенням дистанції 6-хвилинної ходьби з 260 (195 - 300) до 550 (415 - 600) м (p << 0,001), а також покращенням окремих допплерехокардіографічних показників діастолічної функції серця на етапі спостереження 6 місяців. Висновки: найбільш відчутне поліпшення ЯЖ пацієнтів зі стабільною ІХС і збереженою фракцією викиду ЛШ спостерігалося протягом перших 6 місяців після операції АКШ і поєднувалося з усуненням або зменшенням ангінозного синдрому в більшості пацієнтів, у яких здійснено реваскуляризацію. Сприятливі зміни допплер - ехокардіографічних показників діастолічної функції ЛШ, збільшення дистанції 6-хвилинної ходьби та зниження рівня мозкового натрійуретичного пептиду можуть бути чутливими об'єктивними критеріями ефективності хірургічної реваскуляризації міокарда при тривалому спостереженні. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |